пʼятниця, 12 квітня 2013 р.

Бухарест – столиця Румунії

 

Бухарест – столиця Румунії

Бухарест нагадує Москву, таке ж величезне місто, оточене кільцями, а головне дуже різноманітне й суперечливе.
Стислий опис планування Бухаресту виглядає так. Невеликого розміру історичний центр, навколо якого розташовані будівлі в стилі сталінського ампіру. Далі йдуть мальовничі маєтки 19-20 століть, а околиці наповнені трущобною забудовою, доволі цікавого характеру:



Бухарест – столиця Румунії

Бухарест – столиця Румунії
З характерними заокругленнями на рогах будинків:



Бухарест – столиця Румунії
Бухарест – столиця Румунії
Палац велетенський і жахливий, займає площу приблизно 250 на 250 м. Заради нього знесли чималий шматок старого Бухаресту. Детальніше про цю споруду добре написано тут: puerrtto.livejournal.com.
Навіть у центрі міста багато будівель мають совковий непривабливий вигляд. Брудні, обмальовані балонами тощо. Все це дуже нагадує пострадянську дійсність:Бухарест – столиця Румунії
Подорож — переміщення якоюсь певною територією з ціллю її вивчення, а також із загальноосвітньою, пізнавальною, спортивною цілями.
До XVIII–XIX ст. Подорожі були одні з основних джерел отримання інформації про ті чи інші країни (їх природі, населенні, історії, господарстві); загальному характері й окреслені поверхності Землі. Від античного часу збереглись описи подорожей Геродота, вчених, які супроводжували Олександра Македонського в його походах. Класичний приклад подорожей Середньовіччя — походи Марко Поло і Афанасія Микитина. Подорожі з релігійними цілями (для поклоніння святим місцям) в Середньовіччі отримало назву «паломництво»; російські паломники, в числі котрих, наприклад, ігумен Даніїл, залишали подорожні записки про свої подорожі, отримавши назву ходження. Епоха Великих географічних відкриттів характерна багатьма подорожами, в корінні змінивши уявлення про планету.
Пізніше велике значення для розширення знань про Землю мали мандрівники Д. Ливінгстона і Г. Стенлі, М. М. Пржевальського та інших; однак вже Пржевальський називав свої мандри науковими, так як вони могли задовольнити лише запити первинного і загального знайомства з особливостями тієї чи іншої території. Тому уже в XVIII–XIX ст., по мірі поглиблення досліджень, конкретизації та спеціалізації навчальних цілей і задач, подорожі почали набувати характеру навчальних експедицій (Арміній Вамбері). З середини XX сторіччя, у зв'язку з бурним розвитком туризма, термін «подорожувати» став означати будь-яку поїздку, зроблену в якійсь мірі самостійно, незалежно від туристичної компанії. Мандрівниками сьогодні називають людей, що влаштовують самостійно поїздки, часто авантюрні (наприклад Ф. Ф. Конюхов, В. А. Шанин, І. П. Сініцин). Подорож з принципіальною відмовою від послуг туристичної компанії називається «бекпакінг» (backpacking).
Іва́н Бо́гдан — перший виходець із України, чия нога ступила на землю Американського континенту.
Команда EQUITES — група українських мандрівників-екстремалів здійснили знімальні експедиції на всі континенти Землі.